Музеї. Галереї - Туристичний портал Одеси

Державні та муніципальні музеї історичної, археологічної, культурної спадщини:

Одеський національний художній музей

вулиця Софіївська,5a | Телефон: +380 48 723 8393
https://www.ofam.ua/en

Будівлю, в якій розташований Одеський художній музей, було побудовано в період між 1824 і 1828 роками. Автор проекту не встановлений. Після закінчення будівництва споруда була оглянута відомим одеським архітектором Ф. К. Боффо. Першою власницею палацу була графиня Ольга Наришкіна (уроджена Потоцька).

У 1888 році палац був придбаний Одеським міським головою Г. Маразлі – видатним громадським діячем, колекціонером і меценатом. У 1892 році Г. Маразлі передає палац місту, з метою устрою в ньому музею витончених мистецтв. Відкриття музею відбулося 24 жовтня (6 листопада) 1899 року.

Архітектура палацу утілює в собі кращі традиції російського класицизму початку XIX століття. Центрична композиція будови, що складається з двоповерхового корпусу з портиком з шести колон корінфського ордера, що підтримують фронтон, двох симетрично розташованих одноповерхових флігелів, сполучених округлими галереями, відрізняється строгою і гармонійною витонченістю.

Данина епохи романтизму – облаштований під центральною частиною основного корпусу – великий грот із склепінчастим перекриттям, який імітує природну печеру зі штучним водоспадом. Від нього убік йдуть підземні галереї що мали вихід у великий сад, який спускався по схилу до морського берега. У невеликій експозиції перед спуском в грот можна ознайомитися з історією палацу і створенням у ньому музею. З боку моря під основною будівлею, в цокольному приміщенні знаходиться велика галерея. На склепінчастих перекриттях і стінах збереглися настінні розписи, які виконані під час проведення в палаці і прилеглому до нього саду “Виставки Домовлаштування”, що проходила в 1895 році. Нині в цій частині палацу розташовується експериментальна галерея “Жовті Велетні”.

Експозиція відкривається творіннями іконописців XVI – XVII віків і сповнені своєрідним духом ранніх світських портретів.

Академічний живопис придбав характерну їй значущість. Своєрідний живопис талановитого мариниста И.К. Айвазовского.

У музеї знаходяться повні зібрання творів мітців демократичного напряму в мистецтві Російської імперії другої половини XIX століття, а передусім, членів Товариства пересувних художніх виставок. Це роботи таких художників, як А. Саврасов, И. Левитан, И. Шишкін, А. Куїнджі, И. Рєпін, В. Суріков.

В експозиції представлені роботи рубежу XIX і XX столітть, що відображають усю різноманітність і напруженість пошуків творчого ідеалу цього непростого часу. У цьому розділі ви знайдете картини таких відомих майстрів кисті як В. Серов, М. Врубель, Н. Реріх, Б. Кустодієв, А.Бенуа, К.Сомов, В. Кандинський. Тут виставлене унікальне зібрання творів живопису майстрів “Товариства південно-російських художників” (ТЮРХ), яке було засновано в Одесі в 1890 році. Це роботи К. Костанді, Г. Ладижинського, Г. Головкова, П. Нілуса, Н. Кузніцова, Т. Дворникова.

У залі декоративно-прикладного мистецтва більше двохсот експонатів, які відображають українську народну творчість. Це – кераміка і скло, вишівка і ткацтво, різблення по дереву, предмети з металу і шкіри, писанки.

У відділі сучасного мистецтва представлені роботи мітців, що були створені у період, починаючи з 20-х років ХХ століття.

У 2023 році частково зруйнований в наслідок ракетної атаки російського агресора.

Одеський музей західного та східного мистецтва

вулиця Грецька, 16 / вулиця Італійська (екс-Пушкінська), 9 | Телефон:+380 48 722 4815
https://www.facebook.com/Odessa.Museum.Western.Eastern.Art

Музей заснований в 1924 році на базі приватних колекцій, зібраних місцевим Комітетом охорони пам’яток мистецтва та старовини, а також надходжень з міського музею образотворчих мистецтв і кабінету історії мистецтв Новоросійського університету. У наступні роки колекція поповнювалася за рахунок надходжень з центральних музеїв: Державного Ермітажу, Київського музею західного і східного мистецтва.

Будівля музею є пам’яткою архітектури середини XIX ст. Це палац, побудований в 1856-1858 роках за проектом архітектора Л. Оттона. Вирішений він у дусі поширеної в ті часи еклектики: риси барокового характеру співіснують в ньому з елементами: стилів ампір і рококо. Найбільш цікава в архітектурному відношенні частина будови – вестибюль з «орними» парадними сходами, висіченими з каррарського мармуру. Їх конструкція вельми оригінальна: вона зведена без несучих балок-косоур і, разом з майданчиками, утворює ефектну висячу споруду. Інтер’єри палацу відрізняються багатим ліпним декором, різьблінням, що прикрашає двері, фурнітурою з бронзи.

Музей західного і східного мистецтва – один з найбільших художніх музеїв України, колекція якого має низку творів високої художньої та культурної цінності.В експозиції музею представлені твори західноєвропейського мистецтва XV-XX ст, мистецтво країн сходу і античне мистецтво. Музей розташований у палаці графа Олександра Агеєвича.

Одеський літературний музей

вулиця Ланжеронівська, 2 | Телефон: +380 48 722 3370
https://museum-literature.odessa.ua/en/project/museum-halls/

Літературна Одеса – це не тільки імена письменників, біографічно або творчо пов’язані з містом, але і художній образ, який збагатив світову культуру. Відображенням усіх особливостей міста, своєрідним дзеркалом Одеси, є Одеський літературний музей.

Одеський Літературний музей – один з найбільших літературних музеїв світу. Заснований в 1977 році. Відкритий в 1984 році. Головний творець оформлення експозиції – найбільший український дизайнер, лауреат премії ім. Т.Шевченка, художник А. В. Гайдамака. Засновник і перший директор музею – Н. А. Бригін.

Будівля, в якій розташований Одеський Літературний музей, було побудовано в середині XIX століття за проектом архітектора Людвіга Оттона. Палац належав представникові вищих кіл російської аристократії, одному з перших громадян Одеси князю Дмитру Гагаріну і його дружині Софіїі. Інтер’єри палацу вражають несподіваним сполученням стилів, – класицизм, бароко, ампір, характерним для півдня Російської імперії середини минулого століття і названим “вільної південній еклектикою”. Одеський Літературний музей – це одночасно і музей історії книги, і, частково, меморіальний музей, де представлені особисті речі письменників, але в той же час – музей історії літератури і культури міста.

Експозиція музею – система символів і знаків, в яку вписані реальні документи часу: книги, рукописи, газети, журнали, фотографії, особисті речі письменників, предмети епохи. Дизайн музею поєднує яскраве художнє рішення з чітким літературно-історичним наповненням.

Музей представляє більше трьохсот письменницьких імен, чиї долі і творчість були пов’язані з Одессой- від І.Котляревського, А.Пушкіна, А.Міцкевича до Г.Бьолля, Ж.Сіменона, Б.Пастернака. Поряд з великими творцями літератури – М.Гоголем, Л.Толстим, М.Коцюбинським, Лесею Українкою, Шолом-Алейхемом, А.Чеховим, І.Буніним, І.Франка, А.Ахматової, І.Бабелем, І.Ільфом, Є.Петровим, В.Катаєвим, М.Кулішем, представлені численні автори так званого «другого ряду», які зіграли важливу роль у становленні вітчизняної культури.

Двадцять залів музею, розташованих анфіладою на двох поверхах палацу, в хронологічній послідовності оповідає про історію літературної Одеси. Образ кожного залу передає атмосферу життя міста в певному відрізку часу, розкриває таємниці, легенди і реальність «перлини біля моря».

Сьогодні Одеський Літературний музей – «візитна картка» міста, найбільший науково-дослідний, видавничий і культурний центр. Крім постійно діючої експозиції, музей відомий своїми літературними та художніми виставками, концертами класичної музики, презентаціями книг, конференціями, культурологічними акціями. Парадний Золотий зал музею, з його блискучим інтер’єром і чудовою акустикою, вважається кращим камерним концертним залом Одеси.

До будівлі музею примикає дворик в італійському стилі, що продовжує давню традицію одеських дворів, з їх затишком і своєрідністю. Прикрашений клумбами і фонтаном у центрі, двір населений оригінальними скульптурами. З 1995 року в ньому почав створюватися Сад скульптур, – експозиція під відкритим небом, унікальний культурний об’єкт, який не має аналогів. Сад скульптур нараховує нині сімнадцять гумористичних скульптурних композицій, присвячених письменникам, літературним героям і знаковим персонажам міського фольклору роботи сучасних скульпторів: «Герой одеських анекдотів Рабинович», «Антилопа Гну», «Пам’ятник прийдешньому генію», «Сашка-музикант», «Джинсовий Дюк», «Зелений фургон», «Одеса-мама», «Одесит Міша», «Шаланди, повні кефалі», «Пам’ятник невідомому читачеві», пам’ятник І.Ільфу та Є.Петрову, пам’ятник М.Гоголю «Птах-трійка», пам’ятник Костянтину Паустовському «Час великих очікувань» ,«Одеська школа», пам’ятник В.Висоцькому «Золоте серце», скульптура «Срібний вік», “Музейне братертво”. Тут же виставлені пам’ятники стародавньої скульптури Північного Причорномор’я – половецькі і скіфські баби (з фондів Археологічного музею). Рік за роком Сад скульптур перетворюється в експозицію сучасної скульптури. Жарт і іронія в бронзі і мармурі стала наочним підручником різноманітних пластичних рішень: над статуями працювали скульптори різних художніх напрямків, – як традиційних, так і зовсім нестандартних. Вся експозиція в цілому передає унікальний вигляд, стоїть на древній землі, але незмінно юної, Одеси. Автор проекту «Сад скульптур» – Леонід Ліптуга.

Одеський державний історично-краєзнавчий музей

вулиця Гаванна, 4 | Телефон: +380 48 722 8490
https://history.odessa.ua/museum_en.htm

6 травня 1956 гостинно відкрив двері своїм першим відвідувачам Одеський державний історико-краєзнавчий музей. Він був сформований на базі Музею оборони Одеси та Одеського обласного краєзнавчого музею. Документи, друковані видання, предмети прикладного та образотворчого мистецтва, нумізматичні колекції, зброя XVII – XIX століть, що пов’язані з історією міста і краю і колись входили до зібрання Музею Одеського товариства історії та старожитностей, Музею книги, Музею Старої Одеси і деяких інших, виявилися складовою частиною його фондів. У 1983 році музей закрився на капітальний ремонт, який тривав довгих одинадцять років. У результаті – силами Одеських художньо-реставраційних майстерень, палацові інтер’єри маєтку були відновлені в своєму первозданному вигляді. Преобразився, буквально ожив, внутрішній дворик музею, а по суті – свого роду мініатюрний парк з витонченим фонтаном “Грот”. Особливу камерність і затишок йому надають традиційні для Одеси акація, каштан, липа і, дещо несподівані для цих місць, кримська сосна і вічнозелений самшіт.

В даний час в музеї діють стаціонарні експозиції – “Стара Одеса”, “Одеса і край у Німецько-Радянській війні 1941-1945 років” й тимчасові: “Багатонаціональна Одещина”, “Міста-побратими Одеси”, “Культура Одеси”. У міру накопичення матеріалів в ході науково-дослідної та збиральної роботи будуть створюватися й інші експозиції, що розкривають найрізноманітніші аспекти життя нашого міста і краю.

Одеський муніципальний музей приватних колекцій імені А.Блещунова

вулиця Польська,19 | Tелефон: +380 48 770 1037
https://www.facebook.com/bleschunov

Музейна експозиція «Меморіальна зала А. Блещунова» відтворює робочий кабінет самого колекціонера. Тут відвідувачі можуть побачити предмети, які були найціннішими для засновника музею — сімейні реліквії, фотографії друзів і учнів, а також матеріали, пов’язані з військовими та альпіністськими періодами його життя.

У кімнаті «Будійський Схід» представлені предмети мистецтва народів Японії, Китаю, Монголії та Тибету. Кімната отримала свою назву декілька умовно: якщо Монголія і Тибет – справді буддійські країни, то Китай і Японія – тільки частково. У залі експонується ширма ХVІІ ст. з коромандельського лаку, що відрізняється високим художнім виконанням; представлені невеликі, але досить цікаві колекції китайського та японського фарфору, флаконів для нюхального тютюну з напівкоштовних каменів. Тут же зібрано невеликий пантеон божеств будизму, виконаний в техніці «втраченої воскової моделі».

У кімнаті “Західна Європа” представлені предмети меблів, зразки фарфору, скла, а також живопису ХVIII-ХІХ ст. Композиційним центром зали є венеціанське дзеркало в різьбленій дерев’яній рамі, над яким експонується галерея портретів царюючих осіб ХVII – ХVIII ст. У залі досить широко представлений європейський фарфор (вироби Мейсена і Відня, Берліна і Ліможа). Гарна колекція мініатюр, серед яких виділяються портрети Р. Вагнера, Наполеона, Жозефіни, Марії-Луїзи Австрійської. До розділу західно-європейського мистецтва відноситься й унікальна колекція віял зі всіяких матеріалів (панцир черепахи, слонова кістка, пір’я страуса, півня і так далі).

“Сходовий проліт” прикрашає невелика колекція робіт Б.Смирнова-Русецького, одного з учнів М.Реріха.

Колекція українського мистецтва в музеї невеликі за об’ємом, але цікаві за принципом відбору експонатів : в них представлені народні промисли України. Кімнату прикрашають декілька мальовничих творів, присвячених Україні, і прекрасний лубок XIX ст. з класичною сценою “У криницi”. Значний інтерес представляють зразки іконопису і, передусім, знамениті українські ікони-примітиви (написані, на відміну від російських ікон, не на дошці, а на полотні). У кімнаті представлена колекція кролевецьких тканих рушників XIX ст. з традиційним для того часу стилізованим малюнком.

У залі “Мусульманський Схід” в основному представлені предмети побуту Середньої Азії і Закавказзя. Одна з цікавих колекцій зали – збори килимів : це і знаменитий персидський килим, із зображенням квітучого дерева і птахів, і хурджуми (невеликі килимки-сумки). Дуже екзотична колекція середньоазійських й іранських посудин (для вмивання, приготування чаю, прилади для паління).

Зал ”Одесика” присвячений рідному місту, тому такий різноманітний склад його експозиції : вона включає і меморіальні речі, і книги, що стали вже бібліографічною рідкістю, і старі газети, фотографії, і роботи одеських художників.

У залі ”Христіянство” зібрана дуже цікава колекція самобутніх старообрядчих ікон, дуже цінні збори ростовської фініфті, досить різноманітна колекція церковного начиння (салфетки-покровці, потири, дискоси, лампади і кадила).

Одеський археологічний музей Національної академії наук України

вулиця Ланжеронівська, 4 | Телефон: +380 48 722 6302
https://www.archaeology.odessa.ua/eng/

Одеський археологічний музей – це найстаріший музей України. За час свого існування з 1825 року він чотири рази змінював “прописку”.

Спочатку музей розміщувався на вулиці Канатній, 2, у дворі будинку свого засновника і першого директора Івана Бларамберга, чиновника з особливих доручень при графі Михайлі Воронцові, члена-кореспондента ряду зарубіжних академій, вченого, колекціонера та мецената. Більшу частину експонатів нового музею склало збори Бларамберга, подаровані місту.

Через кілька років, завдяки численним пожертвам, у тому числі самого графа Воронцова і його дружини, колекція розрослася настільки, що її довелося перенести у новозбудовану будівлюя урядових установ Одеси на напівкруглій площі Приморського бульвару, навпроти знаменитого пам’ятника Дюку де Рішельє. У 1858 році колекції міського музею і Товариства історії та старожитностей були об’єднані під покрівлею спеціально побудованого будинку, неподалік від Оперного театру, за проєктом архітектора Григорія Торічеллі.

У 1883 році за рішенням міського голови Одеси мільйонера Григорія Маразлі на тому ж місці (вул. Ланжеронівська, 2) за проектом архітектора Гонсіоровського вибудувано теперішнє “пристановище” сховища старожитностей. Основні кошти на його проєкт і споруду – 30000 рублів золотом – виділив з особистих заощаджень сам міський голова.

Серед меценатів музею, крім подружжя Воронцових, Бларамберга і Маразлі, значаться вчений-археолог Стемпковський, князь Кантакузин, граф Потоцький, колезький радник Маріні, міщанин Сазонов і багато інших цінителів старожитностей.

Одеський археологічний музей славиться не тільки унікальними експонатами. Його будівля представляє самостійну історичну цінність. Незважаючи на відносно невеликі розміри, воно вражає величчю, так як вибудувано в традиціях античної класики. З часом органічний взаємозв’язок зовнішнього і внутрішнього оздоблення порушився. Оформлення залів виглядає старомодньм. Старі стелажі й вітрини застаріли, тому вони були замінені на нові стелажі, замовлені в Київі і призначені спеціально для архівів.

У 2003 році музей був капітально відремонтований і частково переобладнаний, завдяки зусиллям Грецького фонду культури і коштам Фонду імені Анастасіоса Г. Левентіса та спонсорської допомоги компанії “Кока-кола Беверіджиз Україна лімітед”. У музеї був проведений сучасний ремонт із застосуванням новітніх оздоблювальних матеріалів. У чотирьох експозиційних залах, вестибюлі, реставраційної лабораторії зроблені підвісні стелі, відремонтовані підлоги і стіни, відремонтовано покрівлю музею. За допомогою кіпрського професора Васоса Карагіоргіса, вченого-археолога зі світовим ім’ям, радника фонду Левентіса, був випущений каталог одеського музею.

У колекції музею налічується більш 160.000 древніх експонатів. Серед них – воістину дорогоцінні реліквії, легендарне золото скіфів і унікальна нумізматична колекція, що зберігаються в «Золотії коморі». Тут можна побачити рідкісні золоті і срібні монети, прикраси з скіфських і сарматських могильників, середньовічних поховань кочівників, вироби слов’янських умільців. «Стародавнє золото рідко блищить», – однак зусиллями реставраторів скарби постають у всій своїй пишноті. Експонати, здобуті при розкопках Ольвії, Херсонеса, Пантікапеї, Тіри та інших древньогрецьких колоній на Чорному морі, датуються VI-I століттями до нашої ери!

Увагу відвідувачів Археологічного музею привертає обширна антична колекція. Так, кіпрське зібрання музею – одне з найбільших у Східній Європі і єдине в Україні, а колекція найкрасивіших грецьких ваз була колись подарована музею губернаторською родиною Воронцових.

З 50.000 монет, що зберігаються в музеї, на огляд виставлені найбільш рідкісні з золота і срібла, що випускалися в Стародавній Греції, Римі, Візантії. У розділі пізнійшої нумізматики демонструються монети починаючи зі златника князя Володимира і закінчуючи чеканкою останніх царів, а також меморіальні медалі. Родзинкою музейної колекції є знайдений в селі Орловка Одеської області скарб електрових (сплав золота зі сріблом) монет з міста Кизика – «монетного двору» античних міст Північного Причорномор’я. Це другий за величиною скарб монет цього типу в світі і являє собою величезну історичну цінність.

Вдало розташований біля Приморського бульвару і поруч з Опернитм театром, Археологічний музей приваблює і дорослих, і дітей. Знайти його неважко: біля класичної будівлі з колонами Ви побачите скульптуру «Лаокоон». Це копія давньогрецької композиції, оригінал якої зберігається у Ватикані.

З початку гарячої стадії російсько-української війни, майже вся колекція евакуйована. З 2022 року тимчасово не працює.

Меморіальні музеї. Музеї, присвячені великим постатям:

Музей де Волана Одеського морського торгівельного порту

узвіз Ланжероновський, 2 / узвіз Польський, 4 | Телефон: +380 48 729 3857

TМузей Одеського порту імені Ф.П. Де Волана був заснований 10 квітня 1990 року. Він влаштувався в одній із старовинних будівель на Ланжеронівському узвозі, в яких до революції знаходилися баржаны – нічліжні будинки для бездомних вантажників порту.

Основною метою створення цього музею була просвітницька діяльність і організація експозиції, яка знайомила б відвідувачів з минулим і сьогоденням Одеського порту, нерозривно пов’язаного з історією Одеси.

Найбагатшу колекцію музею започаткував його засновник – перший директор музею Микола Григорович Глеб-Кошанский – кадровий офіцер, учасник Другої Світової війни. За декілька років існування музей став своєрідним центром, що відбиває унікальну історію провідного порту країни, який має, як кожен з портів України, багаті історичні корені. Крім того, в його експозиції розкривається багатовікова історія Одеси і усього Північного Причорномор’я, що піднімає його на рівень інших музеїв нашого міста.

Експозиція музею:

В даний момент експозиція музею складається з 5 залів, загальною площею 490 кв. метрів. Експозиція музею повністю розкриває всю багатогранну діяльність порту. Тут можна побачити рідкісні археологічні знахідки, схеми, карти, старовинні гравюри, що розповідають про життя, побут, культуру народів, що населяли Північне Причорномор’я в епоху античності і в більш пізні періоди, про багатогранну історії краю і його розвиток. Тільки в третьому залі представлено близько 500 експонатів і копій унікальних документів. Більшість з них невідомо широкій публіці, оскільки знаходяться в фондах музеїв інших міст, в архівах, зберігаються у колекціонерів. У музеї експонуються також картини і графіка художників минулого часів – Айвазовського, Воробйова та ін. І тепер кожен може прийти сюди і образно уявити собі, що ж було до нас на цій землі, як виглядали міста і поселення в давнину. Поруч же експонуються і предмети, знайдені співробітниками археологічного музею. Ці чудові експонати були виявлені ними під час розкопок в Лузанівці, на Приморському бульварі, під Херсонесом. Розкопки ведуться і під Бєлгородом-Дністровським, в с. Роксолани. У с. Кошари біля Тилігульського лиману знайдені залишки давньогрецького Одессос, від імені якого походить теперішня назва нашого міста.

Представлена тут і унікальна карта-схема, що показує, як виглядала територія, що примикає до Одеського затоки в ті далекі часи. Куяльницький і Хаджибейський лимани тоді вільно повідомлялися з морем і служили гаванями древнім грекам. З часом вони були пересипані піском, і місце дислокації вже турецьких кораблів було вибрано там, де нині знаходиться сучасний порт. Вид на Хаджибей у часи турецького панування показаний на картині художника Г. Ладиженського.

Одеський будинок-музей Н.Реріха

вулиця Велика Арнаутська, 47, офіс 2 | Телефон: +380 48 715 5858

Одеський будинок-музей присвячений М.К. Реріху був відкритий 10 березня 2000 в статусі громадської організації. Його засновниками виступили Одеський Комітет Пакту Культури і Миру імені М. К. Реріха – громадська організація, якій на момент формування музею виповнилося 10 років, і Південно-Український благодійний фонд імені М. К. Реріха. Своїм основним завданням співробітники Музею бачать наукове всебічне вивчення та поширення творчої спадщини всієї родини Реріхів – всесвітньо відомого художника Миколи Костянтиновича Реріха (1874 – 1947), філософа Олени Іванівни Реріх (1879 – 1955), подружжя М. К. Реріха, їх синів – сходознавця Юрія Миколайовича Реріха (1902 – 1963) і художника Святослава Миколайовича Реріха (1904 – 1993). Діяльність музею зосереджена на вивченні спадщини родини Реріх, але саме принципи організації та роботи музею, закладені при створенні першого Музею Реріха в Нью-Йорку самим Н.К.Реріхом, роблять музей відкритими для якнайширшого співробітництва з усіма культурними людьми та організаціями у всьому світі. На формування музею вплинули: учень М. К. Реріха художник і вчений Борис Олексійович Смирнов-Русецький (1905 – 1993) і професор-індолог Наталія Михайлівна Сазанова (1931 – 2006).

Квартира-музей Л.Утьосова

вулиця Утьосова, 11 | Tелефон: +380 66 784 7710

У будинку, де пройшла юність відомого одесита Леоніда Утьосова, відкрили музей. Нова визначна пам’ятка розташувалася в маленькому затишному дворику будинку №11 у провулку Утьосова. Вперше ідея створити його з’явилася більше 20 років тому, але все не було можливості.

«Утьосов – це душа Одеси. Немає жодного співака, хто заспівав би так багато пісень про своє рідне місто. Ми дуже довго чекали, коли з’явиться місце, де можна буде показати все, чим жив Утьосов, з ким він дружив. Це велика подія », – зазначила голова Асоціації «Утьосовський дім» Наталія Олійник.

У музеї представлені рідкісні особисті речі, що належали Леоніду Йосиповичу, а також безліч архівних документів і фотографій. Експонати в основному – з колекції шанувальника таланту Утьосова і колишнього власника квартири Едуарда Амчінского, який заради відкриття спеціально приїхав з Америки.

Етнічні музеї

Музей “Степова Україна”

вулиця Ланжеронівска, 24a | Телефон: +380 48 722 4867

Музей “Степова Україна” є філією Одеського Історико-краєзнавчого музею. Розташований недалеко від основної експозиції (вул. Гавана 4) на вулиці Ланжеронівська 24 а. Музей був створений в 1925 році, проте після завершення політики ” українізації” у 1931 році, його закрили. Експозиція була знову відкрита публіці тільки в 2006 році. Сьогодні вона розповідає про загальну історію Півдня України, виникнення і розвитку Одеси, про історичних діячів, які внесли свій внесок у розвиток Одеського регіону.

Музей історії та розвитку українського козацтва

вулиця Чорноморського козацтва, 9 | Телефон: +380 48 237 8830

На сьогоднішній день в музеї зібрано понад 1 тис. Музейних предметів.

Експозиційна площа музею становить 120 кв. м. Тут відкрита постійно діюча експозиція з діорамами, макетами козацьких судів, скульптурами, картинами, колекцією козацьких костюмів, організовуються виставки, присвячені історії козацтва.

У музеї ведеться копітка науково-дослідна робота, вивчається історія населених пунктів Одеської області, збираються експонати і документальні матеріали з історії краю, вивчаються культурні традиції козаків, записуються зразки усної народної творчості, обряди, пісні, проводяться історичні реконструкції козацьких обрядів (весілля, проводів до армію, козачих ігор тощо), свят (Трійця, Покров, Андрія, Різдво, Свят вечір, Масляна і багато інших), що створює неповторну атмосферу і самобутній дух козачого краю.

Музей разом з культурно-просвітницьким центром «Козак-центр» Молодіжної організації МГО «Чорноморський округ Козацтво запорізьке» є організатором то співорганізатором більше 30 культурних заходів в Одесі та області. Активно співпрацює з Одеським обласним гуманітарним центром позашкільної освіти та виховання, історичного факультету ОНУ, Одеським краєзнавчим музеєм, управліннями культури Одеської міської ради та Одеської обласної державної адміністрації, Музеєм І.Гончара у м. Києві та іншими установами.

Музей історії євреїв “MIGDAL-SHORESHIM”

вулиця Ніжинська, 66 | Телефон: +380 48 728 9743

Музей історії євреїв Одеси був відкритий в листопаді 2002 року на вулиці Ніжинської 66 одеським єврейським громадським центром ” Мигдаль”. Щорічно в музей приходять тисячі відвідувачів, проводяться сотні екскурсій. Музей виконує своєрідну координуючу роль у справі вивчення історії євреїв.

Більшість експонатів музею є подарунками. Серед дарувальників – багато відомих в місті діячів культури, представники єврейських організацій, просто одесити, у тому числі і ті, хто зберігає любов до рідного міста, мешкаючи нині в США і Ізраїлі, Австралії і Німеччині, в інших країнах.

Музей грецького фонду культури “FILIKI ETERIA”

проаулок Красний, 18–20 | Телефон: +380 48 235 7136

Музей “Філікі Етерія” (“Суспільство друзів” – з грецької мови) функціонує в Одесі з 1979 року, спочатку як відділ історико-краєзнавчого музею міста. У вересні 1994 року в Одесі, у будівлях по Красному провулку № 16-20, була урочисто відкрита Філія Грецького Фонду Культури (Центр – у м. Афіни). Ці будівлі на пільгових умовах мерія міста передала в розпорядження Філії, при якій і працює з цих пір переведений сюди музей “Філікі Етерія”. Це його історичне місце. У минулому ці будівлі належали грекам і саме тут в 1814 році була створена таємна революційно-патріотична організація “Філікі Етерія”, яка підготувала греків до боротьби за незалежність і назавжди зв’язала історію Одеси з історією національно-державного відродження Греції. Музей створений Грецьким Фондом Культури в співпраці з Одеським історико-краєзнавчим музеєм, який надав ряд експонатів з історії “Філікі Етерія”, доповнених точними копіями експонатів з музеїв Греції, особливо з етнологічного і історичного суспільств Греції

Військово-історичні музеї

Музей Меморіалу героїчної оборони Одеси

вулиця Дача Ковалевського, 150 | Телефон: +380 48 746 7229

Меморіал героїчної оборони Одеси був створений в 1975 році, напередодні 30-ої річниці з Дня перемоги у Другій Світовій війні, на місці розташування 411-ої берегової батареї, яка з серпня по жовтень 1941 року стримувала натиск німецько-фашистських загарбників біля морських берегів з південного боку міста і була підірвана при відступі радянських військ. Основу експозиції сткладають документи і особисті речі солдатів, що брали участь в обороні Одеси, які ще в 1944 році були представлені на першій виставці з нагоди звільнення міста. Окрім цього, просто неба на території меморіального комплексу зібрані більше 100 зразків військової техніки 1941-1945 років.

На території меморіалу героїчної оборони Одеси представлені:

• зразки артилерійської техніки – берегові установки, зенітна техніка;

• танки і літаки;

• морська військова техніка;

• разки стрілецької зброї;

• особисті речі військовослужбовок, архівні документи, листи, військові карти.

Музей партизанської слави

площа Перемоги, 1, село Нерубайське, Одеський район | Телефон: +380 67 292 3055

Єдиний в Україні підземний музей був створений в 1969 році на місці найстаріших в Одеській області Нерубайських катакомб. Протягом декількох сторіч тут добувався черепашник для будівництва Одеси, тому катакомби налічують три рівні і йдуть під землю на 12-14 м. Під час Другої Світової війни катакомби в селі Нерубайське стали місцем дислокації одного з найбільших партизанських загонів регіону. Музей є пам’ятником партизанському руху в Одеській області та, зокрема, бійцям загону Героя Радянського Союзу Володимира Молодцова-Бадаєва. Протягом року 70 осіб загону, залишеного в Нерубайських катакомбах, вели активну диверсійно-розвідувальну роботу, були замуровані румунськими окупантами і практично всі загинули. В даний час справжній табір бадаєвців, розташований в двох кілометрах від центрального входу в катакомби, затоплений підземними водами. Однак ентузіастам клубу «Пошук» за архівними документами й спогадами очевидців вдалося відновити його первісний вигляд.

У Музеї партизанської слави представлені: – предмети побуту партизан; – зразки зброї і штабного обладнання; – архівні документи, фотографії та особисті речі партизанів Одещини; – зразки художньої творчості членів загону Молодцова-Бадаєва.

Експозиція Музей партизанської слави складається з надземної і підземної частин, експозиційна площа яких становить 1000 кв. м. Підземна частина, розташована в спеціально обгородженій частини катакомб, являє собою відтворений партизанський табір, де можна познайомитися з життям і побутом бадаевцев – за спогадами очевидців, база загону була обладнана не тільки лазнею і кухнею, а й тиром, штабом, чоловічим і жіночим гуртожитками, кімнатою відпочинку і збройової. В одному з розгалужень катакомб розташований меморіальний зал з групою скульптурних композицій, а також представлено оригінали графічних робіт партизан.

У надземній частині музею представлені архівні документи та фотографії одеських підпільників. Це найбільш повна експозиція, присвячена партизанському руху в Одеській області та розповідає не тільки про командирів партизанських загонів, а й про бійців-героїв – снайпера Людмилу Павличенко, кулеметницю Ніну Онілову, Яшу Гордієнко. Один зі стендів музею присвячений знаменитим туристам Нерубайських катакомб, і в числі інших раритетів тут представлено лист подяки кубинського лідера Фіделя Кастро

Музей воєнної історії півдня України

вулиця Пироговська, 2/4 | Телефон: +380 48 779 8092

Раніше називався “Воєнно-історичний музей південного оперативного командування”. А ще раніше – музей історії Червонопрапорного Одеського військового округу. Музей був відкритий 6 листопада 1967 року. На початку 80-х знаходився на реконструкції і знову відкрився для відвідувачів 8 травня 1985 року, напередодні 40-ої річниці Перемоги. Знаходиться за адресою вул. Пироговська, 2/4.

Містить збори документів і експонатів, що розповідають про історію військового мистецтва з середини XIX століття і до наших днів. Зараз в музеї діє 13 залів, експозиції яких присвячені сторінкам російської, радянської і української військової історії. Якнайповніше відображається період Німецько-радянської війни 1941-1945 років. Постійно поповнюється зал, присвячений ВПС України після розпаду СРСР. Біля музею обладнаний оглядовий майданчик, на якому представлені 13 одиниць бойової техніки як часів Другою світовою, так і післявоєнні.

Підчас дії воєнного стану тимчасово не працює.

Музеї геноціду

Музей голокосту

вулиця Мала Арнаутська, 111 | Телефон: +380 48 722 6097

Музей Голокосту – був створений відповідно до рішення Ради Одеської регіональної асоціацією євреїв – колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів і відкритий 22 червня 2009 р.

«Головне завдання музею полягає в тому, щоб зібрати, зберегти і донести до майбутніх поколінь історію про цю безпрецедентну трагедію; зберегти пам’ять про тих, хто страждав; і виховати нове покоління молодих людей, які зможуть в ХХI СТОЛІТТІ протистояла фашизму».

Відповідно з головним завданням і цілями основною концепцією Музею Голокосту є формування фондів: “Зародження фашизму”, “Початок Другої Світової війни”, “Оборона міста Одеси”, “Окупація міста Одеси”, “Освіта Трансністрії”, “Табори і гетто Трансністрії”, “Єврейське опір на окупованих територіях Трансністрії”, “Місця масових розстрілів євреїв Трансністрії”, “Чорні книги Пам’яті загиблих у таборах і гетто Трансністрії”, “Звільнення Одеси і в’язнів Трансністрії”, “Праведники народів Світу”, “Нюрнгберскій трибунал”, “Бухарестський процес”, “Документи, спогади, особисті речі колишніх в’язнів Трансністрії”, “В’язні Трансністрії на фронтах Другої Світової війни”.

Музей здійснює:

• висвітлення діяльності асоціації євреїв – колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів Одеського регіону;

• Комплектування бібліотечних фондів Музею Голокосту; – Науково-дослідні роботи в рамках встановлених цілей і завдань Музею;

• Екскурсійне та лекційне обслуговування відвідувачів Музею Голокосту;

• Зустрічі колишніх в’язнів, які пережили Катастрофу, врятованих і їх рятівників Праведників народом світу;

• Творчі зустрічі та презентації книг;

• Показ тематичних фільмів;

• Виховну роботу серед студентів і школярів;

• sСкладання списків загиблих, виявлення місць масового знищення євреїв у період Великої Вітчизняної війни на території Трансністрії;

• Випуск «дайджесту» за тематиками – «Музей Голокосту розповідає».

Музей геноциду “Територія Пам’яті”

вулиця Садова, 10, Головпоштамт, ліве крило | Телефон: +380 48 239 9966

Ініціатором, натхненником та організатором робіт зі створення Музею став громадський діяч, історик, юрист, кандидат філософських наук, заслужений працівник культури України, голова правління ГО «Одеський центр дослідження Голокосту» Павло Козленко зі своєю командою.

“…Від стенда до стенда… Кожний крок — це не тільки біль і розпач, а ще й головне — усвідомлення… Наче відповідь на ще одне важке питання: «Як, як таке могло статися?!»…

З відгуку про новий Музей керівника Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Сергія Гуцалюка:

“В Одесі силами небайдужих відкрився Музей геноциду «Територія пам’яті» де відображені злочини проти народів які є складовою сучасної української політичної нації, яка веде боротьбу за Незалежність України. Серед стендів є Голодомор українців, Депортація киримли, Голокост євреїв та ромів, Геноцид вірмен, Геноцид українців путінською росією нашого часу. Павло Козленко та його команда зробили надзвичайно важливу для нашого суспільства справу. Ціную та пишаюсь співпрацею та взаємодією з цими людьми від початку створення Південного міжрегіонального відділу Український інститут національної пам’яті Шана їм та велика Подяка!…”

Галузеві музеї. Музеї вищих навчальних закладів

Музей кіно Одеського відділення Національної спілки кінематографистів України

бульвар Французький, 33 | Телефони: +380 48 233 9538, +380 97 500 42 88, +380 63 606 5983

Музей кіно Одеського відділення Національної спілки кінематографістів України розташований на території Одеської кіностудії в особняку, що належав до захоплення влади більшовиками Демидової – Сан-Донато.

У музеї знаходиться понад десять тисяч одиниць зберігання – це матеріали, що свідчать про кінематографічної діяльності в Одесі починаючи з винаходу кінематографа і до наших днів. Загальнодоступна експозиція розгорнута тільки в одній кімнаті площею 28 квадратних метрів. У ній виставлені різні експонати – від винайдення одеситом Йосипом Тимченко перший (за два роки до Люм’єрів) апарату для зйомки і демонстрації рухомого зображення, перших в Одесі кіноательє «Мирограф», «Мізрах», Борисова, Харитонова та інших і до роботи «Одеської кіностудії художніх фільмів »аж до 1941 року, коли для Радянського Союзу почалася Друга світова війна. Решта приміщень – це заповнені до стелі стелажі, що зберігають раритети, артефакти, історичні матеріали про кінематограф в Одесі, які, через брак експозиційних площ, поки не можуть бути широко оприлюднені.

Музей пропонує індивідуальні талони на консультацію для студентів, що працюють над питаннями історії кінематографа і розвитку культури в Одесі. За останні роки ними був створений каталог фільмів одеського виробництва з 1917 по 2004 роки з ілюстраціями і описами.

Музей популярний серед істориків і людей, що вивчають і цікавляться історією кіно

Музей якорів під відкритим небом

вулиця Приморська, 6 (Морвокзал)

Експозиція музею якорів під відкритим небом розміщується на морському причалі за будівлею морвокзалу і готелем “Одеса”, перед будівлею Свято-Миколаївського храму, поблизу яхт-клубу “Одеса” .Раніше велика частина якорів знаходилися в Музеї морського флоту (згорілого кілька років тому), але в 2007 році «заякорилися» на новому місці. Поступово експозицію поповнило кілька якорів, знайдених ентузіастами поблизу Одеси, Затоки, Бердянська. Знавець, звичайно, відразу побачить всю різноманітність представлених на виставці якорів: якоря-кішки з різною кількістю лап – три, чотири, п’ять; якоря коромислові, виготовленого з одного шматка заліза; якір Матросова, якір адміралтейського стандарту, якір Холла …

До відома: на гербі Одеси зображений якір-кішка з чотирма лапами.

Звичайним відвідувачам розібратися в предметі інтересу дозволять пояснювальні таблички, а в будні дні в денний час своєрідні екскурсоводи – гучномовці.

Цікаво дізнатися, що якоря-кішки використовувалися вікінгами як абордажні крюки, а перші залізні якоря прийшли на зміну дерев’яним в басейні Середземномор’я ще в VII столітті до нашої ери.

При реконструкції складських приміщень Одеського порту в тому ж 2007 році, коли створювався музей якорів, була знайдена ця гармата. Одна з чотирьох гармат шостий артилерійської батареї під командуванням прапорщика Олександра Петровича Щеголева. Під час військових дій 1854 року зі англо-французькими військами батарея відбила напад ворожої ескадри під час бомбардування міста.

Зоологічний музей Одеського національного Університету

провулок Шампанський, 2 | Телефон: +380 48 268 4547

Зоологічний музей Одеського національного університету ім. И. И. Мечникова – один із найстаріших музеїв України. Під час відкриття Імператорського Новоросійського університету в Одесі 1 (13) травня 1865 р., основу його експозиції і фондів склали унікальні колекції професора А. Д. Нордмана, передані їм Ришельевскому ліцею в 1849 р.

Першим куратором зоологічного музею Імператорського Новоросійського Університету в 1865 – 1869 рр. був професор И. А. Маркузен. Він не лише відновив вивчення місцевої фауни, особливо морської, але і активно сприяв придбанню для музею нових препаратів. У 1865 р. їм було придбано багато експонатів різних систематичних груп безхребетних, а окрім них і опудала ссавців. В період 1867-1868 рр., за ініціативою професора Маркузена були куплені цінні колекції екзотичних птахів і риби. У становленні музею активну участь брали професори. И. И. Мечників, А. О. Ковалевський, Н. И.Бернштейн та інші.

Експозиція і фонди музею використовуються студентами при написанні курсових і дипломних робіт, в музеї закріплюються знання, отримані на лекціях. Разом із зайняттям студентів тут проводяться екскурсії з школярами, відпочивальниками санаторіїв, учасниками олімпіад. Кількість відвідувачів досягає 10 тисяч в рік.

Сьогодні зоологічний музей – структурний підрозділ біологічного факультету, його наукова і навчальна база. Він займає 3 експозиційні зали загальною площею 1200 кв.м. Об’єм колекцій – 56 тис. одиниць зберігання, з яких експонується 7,5 тис. експонатів.

Музей історії Інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В.Філатова Академії медичних наук України

бульвар Французький, 49/51, другий поверх (Лабораторія) | Телефон: +380 96 370 8409

23 листопада 1999 року Вчена рада Інституту прийняла рішення про увічнення пам’яті творця і першого директора Інституту. На фронтоні будівлі інституту з’явилася нова вивіска: «Науково-дослідний інститут очних хвороб і тканинної терапії імені академіка В.П. Філатова », а в його робочому кабінеті був відтворений Кабінет-музей академіка В.П. Філатова, де і сьогодні все зберігається в такому ж вигляді, яким і було за його життя …

Сьогодні, в «Музейно-виставковий комплекс імені академіка В.П. Філатова», входять Кабінет-музей, меморіальний Будинок-музей за адресою Французький бульвар, 53 – будинок, в якому жив академік В.П.Філатов, музей, що знаходиться на другому поверсі лабораторного корпусу. У комплексі представлені експозиції, що розповідають про життя і діяльність великого вченого-офтальмолога академіка Філатова, про розвиток одеської офтальмологічної школи і офтальмологічної науки. Експозиція містить унікальні фотографії, рукописи, листи, раритетні видання, особисті речі та фотоматеріали сім’ї В.П. Філатова. У виставковому залі представлені його відреставровані художні роботи та літературна спадщина.

Музей історії органів внутрішніх справ Одеської області

вулиця Єврейська, 14 | Телефон: +380 48 779 4051

Музей відкрився 5 листопада 1980 по сусідству з УВС (нині – Головне управління МВС України в Одеській області). Експозиції розповідають про історію органів внутрішніх справ з моменту створення і до нашого часу. Серед експонатів музею – конфісковане у бандитів зброю, зброю і форма міліції часів громадянської війни, фотографії та документи перших співробітників одеського карного розшуку, архівні документи, особисті речі співробітників. Є опудало службово-розшукової собаки по кличці Рим. За допомогою цієї собаки було розкрито понад 200 злочинів, затримано 526 злочинців. Є документи про колишніх співробітників Одеського карного розшуку, а згодом відомих письменників – Євгенії Катаєва (Петрові) і Олександрі Козачинський. Усього в музеї 7637 експонатів.

Музей знаходиться в колишньому прибутковому будинку Анатри, побудованому в 1892 р зодчим А.О.Бернадацці. У 1909-1915 рр. в цьому будинку жив і працював віолончеліст, музичний педагог, професор Е.Ф.Брамбілла.

Музей історії пожежної охорони

вулиця Старопортофранківська, 1 | Телефон: +380 99 097 0274

Музей працює на базі пожежної частини № 3, де протягом 20 років демонструвалася пожежно-технічна виставка. Серед експонатів – кінно-бочковий хід, ручний пожежний насос XIX століття, макети старовинної та сучасної техніки, даний пожежне обладнання, архівні фотографії. У залі пам’яті аварії на ЧАЕС встановлена діорама «Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції».

Музей історії Одеської Залізниці

вулиця Степова, 44 | Телефон: +380 48 727 6916

У 1985 році на основі збережених артефактів був відкритий музей історії Одеської залізниці. Як повідомили в прес-службі підприємства, зараз музейний фонд налічує близько 1 тисячі 200 раритетів, серед яких старі архівні документи, карти, фотографії, різні нагороди, залізничний інвентар, фірмовий одяг минулих років і інші речі, які мають велику цінність і є духовним надбанням. Пошук документально-історичних матеріалів і поповнення фонду музею є процесом, який не закінчується.

Музей історії КП “Одесміськелектротранс”

вилиця Водопровідна, 1/2 | Телефон: +380 48 717 5400

Комунальне підприємство «Одесміськелектротранс» є одним з найстаріших транспортних підприємств України. Його історія бере початок 1880 року, коли «Бельгійське суспільство Одеських кінно-залізних доріг» почало будівництво та експлуатацію вагончиків з кінною, а потім і з паровою тягою. Більше тридцяти років по одеських вулицях рухалися конки. Загальна протяжність доріг складала 47.3 версти. Лише 24 вересня 1910 р Одесі пустили перший трамвай.

А 7 листопада 1945 року відбулося урочисте відкриття тролейбусного руху в Одесі. Взагалі, перша лінія була побудована ще в 1941 р, проте її відкриття завадила війна. Румунськими окупантами було вивезено все устаткування підготовленої до запуску першої черги мережі, включаючи 10 нових тролейбусних машин ЯТБ-4, побудованих на Ярославському автомобільному заводі. Лише в 1944 р, після звільнення міста, розкрадене в окупацію почало повертатися в місто. Однак замість нових тролейбусів до Одеси прийшли зруйновані в Румунії кузова, розбиті, обгорілі і розукомплектовані …

Історія одеського міського транспорту тут

Гастрономічні, ено музеї

Музей шоколаду

вулиця Дерібасівська, 14 | Телефон: +380 48 706 0506

У вересні 2010 року компанія «АВК» відкрила свій перший «Музей шоколаду» в Черкасах. Ідея шоколадного музею була так радо сприйнята гостями, що з 2011 року музей буде практично в кожному місті України. У ньому Вас чекає не тільки пізнавальна екскурсія, експонати з шоколаду, а й дегустація виробів шоколадних майстрів.

Музей Шоколаду в Одесі розповідає про історію шоколаду, демонструє багатий і цікавий асортимент сувенірів і подарунків, приголомшливу виставку шоколадних фігур, а також запрошує на дегустацію цукерок і шоколаду.

Музей коньячної справи імені М.Шустова

вулиця мельницька, 13 | Телефон: +380 48 740 0899

Коньяк – воістину божественний напій. Ось уже майже чотири сотні років його виробництво овіяне безліччю секретів. Грандіозний досвід поколінь … Знання, що збираються по крупицях … Майстерність, відточене роками і століттями … Ось що від очей непосвячених приховує коньяк – напій-історія, напій-легенда. Відкрити завісу таємниці над народженням коньяку пропонує єдиний в Україні Музей коньячної справи М. Л. Шустова. Розташувався він в історичному центрі Одеси – у старовинних підвалах Одеського коньячного заводу. Експонати унікальної колекції датовані кінцем XIX-початком XX століття.

Музей коньячної справи Шустова пропонує наступні види послуг:

• екскурсії з дегустацією

• оренду кінозалу

• оренду арт-простору

• оренду дегустаційних залів

• шоппінг у бутику бренді

• сувенірну продукцію

• обладнання для людей з обмеженими можливостями

• Wi-Fi

Національний науковий центр “Інститут виноградарства та виноробства імені В.Таїрова”

вулиця Сорокаріччя Перемоги, село Таїрове, Одеський район, Одеська область | Telephone: +380 48 740 3676

Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Таїрова створено в 1905 році як дослідне господарство “Виноробна станція російських виноградарів і виноробів”. Ініціатором його створення був редактор журналу “Вісник виноробства”, ентузіаст розвитку культури виноградарства – В. Таїров. На початковому етапі був обладнаний невеликий підвал, зібрана бібліотека. У період з 1910 по 1912 рр. на березі Сухого лиману було закінчено спорудження комплексу будівель станції, а також був закладений дослідницький виноградник (3 га) та побудована майстерня зі щеплення. У 1931 р станція була реорганізована в Український науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства. До його 100-річчя відкрито музей виноградарства і виноробства, який розповідає про основні напрямки розвитку вітчизняної виноробної школи.

Приватні музеї

Музей сучасного мистецтва Одеси

вулиця Європейська, 31/33 | Телефон: +380 48 759 1018

Музей створений в 2008 році бізнесменом, інтелектуалом і меценатом В. Мороховський на основі унікального зібрання робіт майстрів «другої хвилі одеського авангарду» відомого колекціонера М.Кнобеля. У МСМО представлені кращі твори одеського образотворчого мистецтва рубежу ХХ і ХХІ століть.

Гордістю музею є зали, присвячені неофіційному мистецтву Одеси: перший радянський абстракціоніст Одеси, художник поет і десидент О.Соколов; «Забірна» виставка В. Хруща і С. Сичова у 1967-му – перша нерозв’язана мистецька акція в СРСР; реконструкція квартирних виставок нонконформістів 70-х; Одеська Концептуальна група 80-х; «Південно-російський» трансавангард 80-90-х; сучасна комунікація художника і міста. Розділ новітніх течій переконує, що образотворче мистецтво Одеси активно розвивається, як і повинно бути в культурній столиці України!

У Музеї функціонує виставковий зал, в якому проводяться виставки сучасного мистецтва, наукові конференції та різноманітні арт-проекти. Відкриті Музейний клуб естетичного виховання та молодіжне виставковий простір «Артерія».

Музей цікавої науки

алея Аркадійська, 1 | Телефон: +380 93 086 8945

“Музей цікавої науки” – це перший на Півдні України науково-розважальний інтерактивний музей, де зібрано безліч унікальних експонатів зі світу науки, кожен з яких по праву можна назвати чарівним, і вони, безсумнівно, Вас здивують. У нас Ви зможете по-новому і з цікавістю поглянути на те, що раніше Вам здавалося нудним або складним у вивченні.

Якщо в інших музеях, до цінних експонатів не можна навіть доторкнутися, то у нас не тільки можна, а й обов’язково потрібно все помацати, перевірити, помацати і побачити, як народжуються чудеса прямо у Вас в руках. І діти, і дорослі зможуть із задоволенням проводити цікаві експерименти і незвичайні досліди в стінах “Музею цікавою науки”.

Головне завдання музею – це показати школярам і студентам все найцікавіше і дивовижне зі світу науки, стимулювати їх до отримання знань у повсякденному навчанні. Ми переконаємо Вас в тому, що навіть найскладніші завдання і найдовші формули можуть бути цікавими, варто на них тільки подивитися з іншого боку.

Музей цікавої науки прагне навчити дорослих і дітей предметів природничого циклу: фізики, хімії, біології, геології, астрономії, математики і багатьом іншим галузям знань, чому вдало сприяють:

• Лабораторія, де регулярно проводяться електричне шоу, шоу ілюзій, а також наше унікальне шоу “Пузиріологія”;

• Планетарій, де кожну годину проходять сеанси пізнавальних наукових фільмів про космос;

• Лекторій, де ми будемо регулярно проводити зустрічі дискусійного клубу, вечори з цікавими людьми, лекції на різні теми науки, мистецтва, психології та філософії, а також наукові кінопокази;

• Квести, які ми організуємо на ваше свято, в ігровій формі допомагають гостям перевірити і поліпшити свої знання, а також весело провести час.

Доторкнутися до блискавки або ж створити справжнє хмара, зібрати пішохідний міст без єдиного цвяха і кріплення, поспостерігати за цікавими оптичними ілюзіями і послухати дивовижні акустичні ефекти – все це, а також багато іншого Ви зможете здійснити тільки в Музеї цікавою науки.

В “Музеї цікавою науки” Ви зможете проводити час як самостійно, так і в супроводі екскурсоводів, які з радістю допоможуть Вам впоратися з будь-яким завданням і розкажуть найцікавіші наукові факти.

Крім насиченої музейної експозиції, у нас працює затишне кафе, де відвідувачі завжди можуть відпочити і перекусити після активних захоплюючих досліджень, а також невеликий магазин, де можна придбати пізнавальну літературу, цікаві інтелектуальні ігри та незвичайні сувеніри.

“Музей цікавої науки” – це те місце, де і діти, і дорослі весело і з задоволенням занурюються в захоплюючий і чаруючий світ науки. Місце, звідки без позитивних емоцій, гарного настрою і якісних знань ніхто не піде!

У 2022 році був повністю зруйнований російським агресором підчас чергової ракетної атаки по місту. У 2024 році відновив свою діяльність, але вже за іншою адресою.

Музей воскових фігур “У Баби Уті”

вулиця Рішельєвська, 4 Ryshelievska Street | Telephone: +380 48 722 3436

Історія музею налічує вже понад 10 років. І почалася вона з людей, які любили це місто і творили в ньому. Сьогодні експозиція оновлена і розширена. І у вас є можливість подивитися не тільки на історичних персонажів, але і на сучасних героїв музики, кіно і анімації. А починається наша екскурсія із стенду, де у вас є можливість не тільки подивитися, але і спробувати на дотик той матеріал, з якого виготовлені фігури. Віск – дивна речовина, що створюється бджолами. До роботи з воском людина звертався ще на самих ранніх етапах своєї історії. Його завжди приваблювала податливість цього матеріалу, відчуття його своєрідної “жвавості”. З давніх-давен воску надавався у виробах особливий, магічний сенс. Його унікальні якості визначили сприйняття воску древніми як субстанції, що з’єднує два світи: світ живих і світ мертвих.

Стародавні греки створювали зображення богів на виконання обітниць і для релігійних церемоній. Хоча виготовлялися і воскові ляльки для дитячих розваг. У Стародавньому Римі з осіб померлих із знатних родів знімали гіпсові зліпки, по яких потім відливали воскові маски. Під час похоронних процесій спеціально розписані маски несли поряд з померлим. Вважалося, що маска додає сили духу померлого, допомагає йому благополучно дістатися до загробного світу, захищаючи від переляку перед злісними духами. Сьогодні в створенні воскових персон беруть участь майстри високої кваліфікації самих різних професій: мистецтвознавці, історики, скульптори, форматори, постижери, гримери, декоратори і багато інших.

Музей звуку

вулиця Всеволода Змієнка (екс-Дворянська), 25 | Телефон: +380 48 701 2372

У незвичайному музеї, що розмістився в двох маленьких кімнатках історичній частині міста, зазвучала сама історія. Тут представлені діючі експонати для запису, відтворення і передачі звуку:

• механічні музичні шкатулки,

• грамофони і патефони, радіоли, магнітофони, транзистори тощо.

Відвідувачі музею можуть побачити колекцію грамофонних і вінілових дисків, послухати раритетні записи і звукові листи на платівках, вінілових стрічках і дроті.

Цікава колекція атрибутів: афіші, плакати, етикетки для платівок – з логотипами численних фірм і фабрик грамзапису, що змінювали один одного протягом цілого сторіччя.

При Музеї звуку організовані і діють:

• клуб «живої музики» і музикантів, які виконують її,

• студія професійного звукозапису, фахівці якої допоможуть кожному;

• меломанові стати володарем заповітного і ексклюзивного аудіосувеніру;

• aнавчальний центр для молодих фахівців – звукорежисерів і звукотехніків.