Свою мрію – побудувати в Одесі залізницю, граф Воронцов не встиг здійснити. І тільки в 1863 році в Петербурзі вирішили провести з Одеси до Балти залізницю на державні кошти. Для управління роботами прислали барона Унгерн-Штернберга, доручивши загальне керівництво губернаторові краю – генерал-ад’ютантові П.Є. Коцебу.
4 травня 1863 року сталась урочиста закладка Одесько-Парканский залізниці, потім почалося спорудження лінії від Роздільної до Балти. У грудні 1864 року надійшло повеління: Одесько-Балтську дорогу продовжити через Кременчук до Харкова. У 1867 році відкрили лінію, прокладену через Пересип до соляного промислу Новосельського, а в 1872 році, за пропозицією директора РТПтаП адмірала А. М. Чіхарева, проведена від неї гілка до міських купалень на Куяльницькому лимані. Залізничного вокзалу у той час ще не було, і пасажирів з міста доставляли до станції Товарна спеціальним поїздом, схожим на паровий трамвай.
Лише влітку 1880 року Товариство південно-західних залізниць звело залізничний вокзал (архітектор А.О. Бернардацці, проект петербурзького архітектора В.А. Шретера).
Старий вокзал був «низькорослий». Він був побудований в 1884 році за проектом В.А. Шретера. Будував його Бернардацці, який в 1856 – 1858 роках виконував обов’язки міського архітектора і працював архітектором при Новоросійському університеті. Створений він був в неокласичному стилі, по «тупиковій» схемі розташування об’єму в кінці перонів. Від Пушкінської (зараз – Італійська) були входи для пасажирів I і II класів, а III-й клас мав вхід з боку Сінної площі. Тепер цих класів не стало, але для I і II-го є СВ і купейні вагони, а для III-го існують загальні. На площу виходили три арки головного фасаду в обрамленні колон доричного ордера. Залишився назавжди нездійсненим засклений (кришталевий) дебаркадер над перонами і окремий павільйон для царської сім’ї.
Новий, нині чинний залізничний вокзал споруджений в 1952 році за проектом А.М. Чуприна замість зруйнованого в останні дні фашистської окупації Одеси в 1944 році. Будівля вокзалу повторює в цілому старий вокзал, зруйнований війною.
В наш час, залізничний вокзал – великий транспортний вузол, що з’єднує місто з регіонами країни, близьким і далеким зарубіжжям. Сьогодні з перонів відправляється та приймається до 70 пар поїздів приміського, місцевого та дальнього сполучення.
Міжнародний аеропорт “Одеса”
вулиця Центральний аеропорт, 2. Одеса
В наслідок ракетних ударів російського агресора 30 квітня та 7 травня 2022 року, злітну смугу аеропорту зруйновано. Зараз аеропорт не працює.
Міжнародний аеропорт «Одеса» є аеропортом міста Одеса — третього за величиною міста України. Аеропорт розташований за сім кілометрів на південний захід від центру міста. Міжнародний аеропорт «Одеса» належить до групи найбільших аеропортів країни та з’єднує місто з Києвом, деякими містами країн СНД, Європи та Близького Сходу.
Історія аеропорту в Одесі розпочалася у 1924 році. Тоді на аеродромі «Шкільний» було відкрито авіаційну станцію, яка виконала свій перший технічний рейс 21 травня та перший пасажирський рейс «Укрповітрошляху» — 25 травня.
У 1961 році новий аеропорт Одеси був введений в експлуатацію і почав приймати реактивні пасажирські літаки Ту-104. Аеропорт Одеси був одним із трьох аеропортів Української РСР, здатних приймати повітряні судна цього типу.
8 червня 2012 року розпочалася реконструкція аеропорту. У цей день будівельники розпочали підготовку земельної ділянки, на якій буде зведено новий термінал. Площа нового термінала становитиме 26 000 м², пропускна здатність — 1000 осіб на годину (1,5–2 мільйони пасажирів на рік), буде встановлено 16 стійок реєстрації, 4 телескопічні трапи, а кількість виходів для посадки в автобуси буде збільшено з 2 до 5.
Обслуговування пасажирів міжнародних рейсів, які прибувають до Одеси, розпочалося у новому терміналі 2 вересня 2017 року, тому наразі пасажири всіх прибуваючих рейсів обслуговуються саме там. Поки що невідомо, коли новий термінал почне обслуговувати пасажирів відправлення. Рейси на виліт і надалі обслуговуються у старому терміналі.
Морський вокзал Одеського порту
вулиця Приморська, 6. Одеса
З початку російській агресії в Україні зазнає чисельних руйнувань у наслідок ракетних вдарів агресора. Зараз є зачиненим.
Початково морського вокзалу як такого в Одесі не було. Пасажирські судна швартувалися до Військового молу. Там же розташовувалася і непоказна двоповерхова будівля, яка до 1968 року виконувала функцію морського вокзалу. Потрапити до неї можна було з вулиці Приморській праворуч від Військового спуску – через портові ворота та залізничні колії.
Зростання пасажиропотоку в Одеському порту після Другої Світової війни зумовив необхідність будівництва більш сучасного морського вокзалу. У 50-і роки почався розквіт Кримсько-Кавказькій лінії. У портових містах Чорного моря будувалися морські вокзали – наприклад, в Сочі, виконаний в стилістиці сталінського ампіру, іноді званого “сталіансом”. Проекти морського вокзалу в Одесі на Новому молу з’явилися на початку 50-х. Перші два проекти, 1952-53 років – це класичні ампірні будівлі, оточені колонадами, портиками і увінчані високим шпилем.
За часи Сталіна новий морський вокзал в Одесі будувати так і не почали. А пізніше, в рамках боротьби з “архітектурними надмірностями”, розпочатими Хрущовим, проект дуже сильно змінився. Будівлю перемістили з краю Нового молу в його головну частину, зробили більш “кубічним” в дусі конструктивізму і функціоналізму, але при цьому зберегли характерні для ампіру колони. Але вже через пару років проект знову змінився. Кілька варіантів проекту за 1958 рік показують будівлю “перехідної” архітектури, без високого шпиля і дуже схожі на післявоєнні залізничні вокзали.
До 1960-х проект морвокзалу, виконаний архітекторами В.П. Головіним і В.К. Кремляковим, придбав зовсім інші риси – тепер це була величезна будівля, що імітує стрімкі обводи пасажирського лайнера, але виконані зі скла і залізобетону.
Будівлю морського вокзалу ввели в експлуатацію у 1968 році, хоча більшу частину робіт завершили до запланованого терміну – 50-річчю революції 1917 року у 1967 році. Перед цим будівельникам довелося на 70 метрів подовжити Новий мол, а на його нульовому рівні спорудити величезний складський комплекс.
Після завершення будівництва морського вокзалу Новий мол одночасно приймав і пасажирські, і вантажні судна. На ньому зберігалися вантажні крани, а вздовж причалів йшли залізничні колії. Для зручного переходу пасажирів на борт лайнерів були пересувні трапи-мости. Крім морського вокзалу, одночасно з ним побудували також вхідний павільйон з вулиці Суворова (Приморської) з ескалаторами, а лінія старого фунікулера, яка проходила вздовж Потьомкінських сходів, замінили на сучасний тоді ескалатор. Над залізничними коліями станції Одеса-порт побудували міст-віадук.
У первозданному вигляді морський вокзал простояв до початку 1990-х. До 1994 року будівлю капітально відремонтували, при цьому більшу частину первинних інтер’єрів замінили на більш сучасне оздоблення. Замість складів на підземному рівні влаштували величезний концертно-виставковий зал, розширили внутрішні приміщення морвокзалу і влаштували яхт-клуб. Потім, до 2001 року, на Новому молу звели висотний будинок готелю, який спочатку відносився до готельної мережі “Кемпінські”, але потім виведений з-під її управління через дефекти конструкції. На площі перед морським вокзалом з’явилася скульптура “Золоте дитя” Ернста Невідомого, а в 2002-му на причалі поставили витончений пам’ятник Дружині Моряка авторства Олександра Токарєва.
Міжнародний автовокзал “Одеса”
вулиця Колонтаївська, 58. Одеса
Міжнародний Автовокзал Одеса розташований біля великої транспортної розв’язки міста, що веде в історичний центр, на житлові масиви Таїрова і Котовського. Це забезпечує зручний і швидкий під’їзд різними видами громадського та приватного транспорту.
Так, само розташування забезпечує пасажирів швидким виїздом на траси, що виключає довге знаходження в міських пробках, особливо в районах великого скупчення людей.
Автовокзал Привоз у Одесі – це відносно новий термінал, розташований поблизу центрального залізничного вокзалу. Основні рейси даної автостанції – міжміські.
Автостанція Привоз була відкрита у 2003 році. На сьогодення тут щодня курсують тисячі автобусів, близько 15 тисяч пасажирів відвідують автовокзал. На автостанції Привоз працює довідкова служба та 10 кас з продажу квитків. Для людей з обмеженими фізичними можливостями відкрита спеціальна каса, де без черги можна оформити проїзний документ або отримати довідкову інформацію. Квитки також можна придбати онлайн. У 2016 році в будівлі автостанції провели ремонт, обладнали пандуси для інвалідів, водіям видали нову водійську форму.
Автостанція “Старосінна” (Одеса)
площа Старосінна, 1А. Одеса
Нова автостанція на Старосінної площі офіційно відкрита у 2017 році. Це – перша нова автостанція за останні 20 років у Одесі, і вона відповідає всім європейським стандартам.
Платформи розділені на три зони: міські маршрути, обласні та міжрегіональні. Приміщення обладнані для людей з інвалідністю – крім пандусів, є спеціальні каси і туалети. Найближчим часом будуть зроблені ще написи шрифтом Брайля і тактильні доріжки для людей з вадами зору.