Меню Закрити

Що обов’язково потрібно зробити в Умані

Парк, що займає майже 180 гектарів, розташований у північній частині Умані. Його було засновано у 1796 році польським магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким. Його дружина Софія була глибоко вражена парком «Аркадія», що належав її подрузі Гелені Радзивілл, і саме тому Потоцький вирішив подарувати своїй коханій власний парк.
Для реалізації цього амбітного проєкту було запрошено польського інженера Людвіка Метцеля, який очолив роботи. Усього за кілька років на майже безлісій території було створено величний парк, названий на честь дружини Потоцького — «Софіївка».
Згідно з задумом його творців, парк є ландшафтною інтерпретацією епічних поем Гомера «Іліада» та «Одіссея». Кожна ландшафтна композиція передає певну ідею або відсилає до конкретного міфу чи події. Така концепція не є випадковою, адже Софія була грецького походження, і Потоцький прагнув подарувати їй символічний фрагмент її батьківщини.
Після конфіскації всіх маєтків Потоцьких у 1832 році «Софіївка» зазнала значних змін. Було зведено нові будівлі та павільйони, розширено територію парку, а колекцію рослин поповнено більш ніж сотнею рідкісних видів дерев і кущів.
Під час Другої світової війни парк зазнав значних руйнувань. Після війни було проведено роботи з відновлення, модернізації та розширення. Наймасштабніші заходи з консервації та реконструкції були здійснені, однак, упродовж останніх двох десятиліть XX століття.
Коридори, трапезні та келії Василівського монастиря мають понад двісті п’ятдесят років і справляють сильне враження на відвідувачів. Саме тому підземелля стали одним із найцікавіших туристичних маршрутів Умані.
Відвідувачів зустрічає монах, який виконує роль гіда. Він проводить захопливу екскурсію та розповідає про історію і повсякденне життя монастирської громади. Сам монастир було збудовано у 1766 році, і майже відразу він став важливим освітнім центром Київського регіону. Тут навчалося близько чотирьохсот учнів, яких виховували в дусі католицизму та захисту Церкви.
Особливо трагічним для монастиря став 1768 рік. Через підземні ходи гайдамаки — збройні повстанські загони, що діяли в регіоні у XVIII столітті — проникли до міста та вчинили жорстоку різанину. Було вбито єврейських орендарів, греко-католицьке духовенство та представників польської шляхти, а їхні тіла скидали у колодязі. Подібну тактику вже застосовували раніше, у 1674 році, коли османські війська також скористалися підземними ходами для проникнення до міста.
Хоча підземні споруди було виявлено ще у XIX столітті, систематичні дослідження розпочалися лише у 1930-х роках. Повноцінним туристичним маршрутом вони стали лише у XXI столітті.
Історія Уманського краєзнавчого музею бере початок у 1906 році, коли Данило Щербаківський, викладач місцевої чоловічої гімназії, заснував і розвинув товариство любителів старовини. Згодом він став видатним мистецтвознавцем і археологом, продовжуючи збирати цінні та цікаві артефакти. Саме ця ініціатива призвела до формування першої музейної колекції, а товариство згодом перетворилося на повноцінний музей. Його офіційне відкриття відбулося у 1917 році. У 1924 році заклад отримав державний статус і нову будівлю для експозиції, яку займає й сьогодні.
Музей зазнав величезних втрат під час Другої світової війни, коли більшість його колекцій було розграбовано. Німецькі війська вивезли картини польських, нідерландських і іспанських художників, антикварні меблі, нумізматичну колекцію, цінні археологічні знахідки та колекцію порцеляни.
Музей відновив свою діяльність 30 березня 1944 року. Сьогодні його фонди налічують близько п’ятдесяти тисяч різноманітних експонатів.
Умань, як і більшість районних центрів України, зазвичай є невеликим і спокійним містом. Проте цей спокій змінюється у вересні, коли місто наповнюється тисячами єврейських паломників, які прибувають не лише з усієї України, а й з Ізраїлю та багатьох інших країн світу.
Хасиди — послідовники хасидизму, духовного руху в юдаїзмі, що виник у XVIII столітті — приїжджають до Умані з головною метою відвідати могилу рабина Нахмана з Брацлава, яка вважається святинею. Щороку тут збираються щонайменше десятки тисяч прихильників хасидизму. Вони вірять, що кожна людина повинна хоча б раз у житті відвідати могилу свого духовного наставника, щоб отримати благословення і захист після смерті, а також добробут на наступний рік. Саме тому під час єврейського Нового року Умань стає одним із найважливіших місць паломництва у світі для послідовників рабина Нахмана.
У 2002 році в Черкаській області було створено історико-культурний заповідник «Трипільська культура». Заповідник охоплює археологічні пам’ятки одинадцяти давніх поселень трипільської цивілізації, походження якої налічує понад п’ять тисяч років. Деякі з цих поселень вражають своїми масштабами, особливо з огляду на те, що вони належать до епохи неоліту.
Наприклад, за даними аерофотозйомки, на території поселення Тальянки колись існувало близько 2 700 споруд. Археологічні дослідження встановили, що трипільські житла були двоповерховими будівлями: нижній поверх використовувався для господарських потреб, тоді як верхній слугував житловим приміщенням.
У селі Легедзине, де розташована адміністрація заповідника, створено повномасштабну реконструкцію кількох трипільських жител. Розташовані на відкритому просторі, вони створюють враження справжнього давнього поселення. Відвідувачі також можуть побачити археологічні знахідки, пов’язані з трипільською культурою, зокрема предмети побуту, прикрашені характерними орнаментами, а також оригінальну й самобутню кераміку.


Туристичний сайт Умані

https://umantravel.com.ua